Країни ЄС досягли домовленості щодо оновленого кліматичного законодавства
У середу вранці країни ЄС досягли домовленості щодо законів, запропонованих для боротьби зі зміною клімату, підтримавши поступове припинення продажу нових автомобілів на викопному паливі до 2035 року та багатомільярдний фонд для захисту бідних громадян від тарифів на викиди CO2.
Після більш ніж 16-годинних переговорів міністри навколишнього середовища
з 27 країн-членів Європейського Союзу узгодили свої спільні позиції щодо п’яти законів, які є частиною більш широкого пакета заходів щодо зменшення у цьому десятилітті викидів, що призводять до глобального потепління.
«Кліматична криза та її наслідки зрозумілі, тому ця політика неминуча», – сказав голова ЄС із питань кліматичної політики Франс Тіммерманс, додавши, що, на його думку, вторгнення в Україну найбільшого постачальника газу, Росії, спонукає країни швидше відмовитися від викопного палива.
Міністри підтримали основні частини пакета, який Європейська комісія вперше запропонувала минулого літа, зокрема закон, який вимагає від нових автомобілів, що продають у ЄС, не виробляти CO2 з 2035 року. Це унеможливить продаж автомобілів із двигуном внутрішнього згоряння.
Досягнута домовленість наближує ймовірність того, що ця пропозиція стане законом ЄС. Відповідно до домовленості Міністри формуватимуть їхню позицію
на майбутніх переговорах із Парламентом ЄС щодо остаточних законів. Парламент уже підтримав зазначені цілі щодо автомобілів до 2035 року.
Соціальний кліматичний фонд
Пропозиції щодо клімату спрямовано на те, щоб ЄС – третій у світі за розміром виробник парникових газів – досягнув до 2030 року своєї мети щодо зменшення чистих викидів на 55% від рівня 1990 року. Для цього уряди та галузі вимагатимуть значних інвестицій у більш чисте виробництво, відновлювані джерела енергії
та електромобілі.
Міністри підтримали новий ринок вуглецю в ЄС, щоб накласти стягнення на викиди CO2 та забруднювальне паливо, яке використовують у транспорті та будівлях, хоча вони зауважили, що його мають запустити 2027 року – на рік пізніше, ніж планували спочатку.
Після важких переговорів вони погодилися сформувати фонд ЄС у розмірі
59 млрд євро, щоб захистити громадян з низькими доходами від витрат
на цю політику.
Новий Соціальний кліматичний фонд буде створено протягом 2027–2032 років,
щоб початок його роботи збігався з набуттям чинності нового ринку вуглецю
для будівель та автомобільного транспорту.
«Фонд надаватиме фінансову підтримку державам-членам для фінансування заходів та інвестицій, визначених у їхніх планах, для підвищення енергоефективності будівель, реконструкції будівель, декарбонізації систем опалення та кондиціонування в будівлях та використання транспорту
– ідеться у заяві Ради Європейського Союзу.
з нульовим або низьким рівнем викидів»
Щоб скористатися фондом, кожна держава-член подаватиме до Брюсселю «соціальний кліматичний план», який містить набір заходів та інвестицій,
щоб подолати вплив вуглецевих тарифів на вразливих громадян.
Країни прийняли основні елементи пропозиції Єврокомісії щодо зміцнення вуглецевого ринку, щоб зменшити викиди на 61% до 2030 року та поширити його
на судноплавство. Вони домовилися про правила, які полегшать ЄС втручання
у відповідь на стрибки цін на CO2.
Литва була єдиною країною, яка виступила проти остаточних угод, оскільки безуспішно намагалася збільшити розмір фонду разом із Польщею, Латвією
та іншими країнами, які стурбовані тим, що новий ринок CO2 може підвищити рахунки громадян за електроенергію.
Фінляндія, Данія та Нідерланди – заможніші країни, які платили б у фонд більше, ніж отримували б для своїх громадян, – хотіли, щоб він був меншим.
Міністри також виступили за реформи нинішнього вуглецевого ринку ЄС,
який змушує промисловість і електростанції платити за забруднення.
Міністри підтримали два інших закони, спрямовані на посилення національних цілей щодо зменшення викидів, які Брюссель установлює для деяких секторів,
і збільшення природних поглиначів вуглецю, таких як ліси.
Джерело: офіційний сайт Держенергоефективності
