Як економити тепло, електрику, газ, воду та пальне: практичні поради

  • Які заходи дозволять заощадити до 15% електроенергії?
  • Як підвищити ефективність теплопостачання та зменшити тепловтрати?
  • Як підприємству ефективніше використовувати воду та зменшити її втрати?
  • Які заходи сприяють економії газу на підприємстві?
  • Як скоротити витрати пального для автотранспорту?

Енергозберігаючі технології здатні звести до мінімуму непотрібні втрати енергії, що в умовах сьогодення є одним з пріоритетних напрямків розвитку промисловості в Україні. Це насамперед пов'язано з дефіцитом основних енергоресурсів, зростаючою вартістю їх видобутку, а також з глобальними екологічними проблемами.

Впровадження енергозберігаючих технологій у господарську діяльність як підприємств, так і приватних осіб, на побутовому рівні, є одним із найважливіших кроків у вирішенні фінансових та екологічних проблем — зміни клімату, забруднення атмосфери, виснаження ресурсів корисних копалин тощо.

Економія енергії полягає в ефективному використанні енергоресурсів за рахунок застосування інноваційних рішень, які можна здійснити технічно, обґрунтувати економічно й забезпечити екологічні та соціальні ефекти, не змінюючи звичні способи праці і життя.

Умовно сучасні енергозберігаючі технології можна поділити на кілька видів залежно від сфер застосування: енергозберігаючі технології індивідуального та загального споживання; на виробництві; на транспорті.

Основні напрямки і способи енергозбереження визначено схемою 1.

Схема 1

Електрозбереження та підвищення ефективності електропостачання

Оптимізація електропостачання на підприємствах досягається зменшенням втрат електроенергії, автоматизацією трансформаторних підстанцій, покращенням умов їх роботи, вирівнюванням графіків навантажень, підвищенням надійності роботи силових кабелів, пристроїв захисту, електролічильників, вимикачів, заземлюючих пристроїв тощо.

Для підвищення ефективності використання електроенергії важливим фактором є доведення рівня компенсації реактивної потужності до економічно обґрунтованого, зниження втрат у трансформаторах та лініях електропередавання. Доцільно реалізовувати програми електрозбереження в таких стандартних промислових системах, як системи постачання стисненого повітря, холодильне та насосне обладнання, вентиляція й освітлення, електродвигуни, електронагрівальні пристрої.

Крім того, значної економії коштів можна досягти за рахунок впровадження сучасних засобів для запису, передачі та обробки інформації про рівні та обсяги споживання електроенергії, введенням в дію засобів для регулювання змінної швидкості насосів, вентиляторів та іншого циклічного обладнання.

Разом з цим доцільно відзначити такі заходи, як впровадження сучасних ефективних електродвигунів, стабілізаторів та регуляторів змінного струму, систем автоматичного керування технологічними процесами, систем регулювання та обмеження промислових і побутових навантажень.

Перелік заходів з електрозбереження, які доцільно впроваджувати на підприємствах (організаціях), наведено у схемі 2.

Схема 2

Реалізація таких енергозберігаючих заходів на підприємстві дозволить заощадити до 15% електроенергії.

Підвищення ефективності теплопостачання та теплозбереження

Через низьку енергоефективність будівель (споруд) на підприємствах втрати тепла в середньому становлять до 47%, зношеність мереж збільшує втрати ще на 12%, а застаріле обладнання котелень — ще на 5%.

Завдяки термомодернізації та капітальному ремонту в будівлях (спорудах) можливо зменшити втрати теплової енергії на 10–25%.

Перелік заходів щодо зниження тепловтрат та підвищення ефективності систем теплопостачання наведений у схемі 3.

Схема 3

Теплонасосна установка (ТНУ) — це установка, що працює за термодинамічнім (холодильним) циклом і призначена для перетворення (утилізації) теплоти низького потенціалу (теплої води, ґрунту, повітря, сонячної радіації, виробничо-технологічних теплових втрат, у т.ч. забруднених стоків та гною) на теплоту виробничого потенціалу. ТНУ включає ті ж основні агрегати, що і холодильні машини. Енергетична ефективність ТНУ (економія палива до 70%) визначається можливістю утилізації низькопотенційного, в тому числі природного тепла, утилізація якого іншими способами неможлива. Рівень ефективності ТНУ прямо залежить від потенціалу тепла, яке утилізується.

Підвищення ефективності використання води та водозбереження

На виробничих підприємствах основна частина води, іноді до 90%, витрачається на охолодження. Також вода використовується для транспортування і промивання сировини, напівфабрикатів, готової продукції, для приготування технологічних розчинів, поглинання різних домішок мінерального або органічного походження, як середовище для хімічних реакцій тощо.

Певна кількість води використовується на промислових підприємствах для допоміжних цілей: питного і побутового водопостачання, миття обладнання та виробничих цехів, поливання території та пожежогасіння.

На виробництві економне використання води має велике значення. Однак підприємства, зазвичай,переймаються оптимізацією водоспоживання в останню чергу: «Вода — не енергія, поки що можемо собі дозволити». Втім, такі думки актуальні лише до моменту отримання рахунку за спожиті комунальні послуги.

Однак нерідко керівник, дивлячись у платіжку, не розуміє, багато чи мало це для його підприємства.

У структурі собівартості продукції енергоресурси та вода можуть складати в сумі 5-6%, причому вода — до 1%. Звичайно, крім тих водовитратних виробництв, де такі ресурси можуть становити до 40%.

На господарсько-питні потреби на невеликому підприємстві в середньому використовується 4000 кубометрів води на рік. При цьому п’ята частина невикористаної питної води потрапляє в каналізацію. Причинами цього є неякісні водопровідні системи, конструктивні та технологічні недоліки систем холодного і гарячого водопостачання.

Вода також втрачається у разі протікання водогонів, кранів, змішувачів, змивних бачків. З одного несправного крану за добу витікає від 0,5 до1,5 куб. м, а з бачка — від 5 до 8 куб. м води.

Не слід також забувати, що гаряча вода обходиться підприємству у 10 разів дорожче, ніж холодна.

У розвинених країнах для заощадження води навіть умивальники обладнуються корком для закривання вихідного патрубка. В умивальник набирається кількість води, необхідна для нагальних потреб, вона використовується і потім випускається в каналізацію. Таким чином щоденно економиться значна кількість води. Цей спосіб тепер актуальний і для України, оскільки за нинішніх тарифів вартість комунальних послуг стає непід’ємною для споживачів.

Економити воду можна завдяки заходам, переліченим у схемі 4.

Схема 4

Підвищення ефективності використання газу та газозбереження

На підприємстві газ є найбільш поширеним паливом.

Для економії газу необхідно постійно приділяти увагу таким енергозберігаючим заходам (схема 5).

Схема 5

Підвищення ефективності використання пально-мастильних матеріалів

На всіх підприємствах існують автотранспортні господарства, тому питання економії пально-мастильних матеріалів завжди залишається актуальним. Для того щоб зменшити витрати пального для автотранспорту, необхідно дотримуватись простих, але ефективних рекомендацій (схема 6).

Схема 6

Також необхідно звернути увагу на дизельно-генераторні установки (ДГУ). Більшість підприємств саме їх використовує для запобігання перервам у технологічному процесі.

Основними причинами збільшення витрати пального у технічно справній ДГУ є низькі температури та неефективне завантаження.

ДГУ можуть експлуатуватися в тяжких погодних умовах — за температури повітря від -50 до +50 ºС. Однак низькі температури змінюють в'язкість пального, що погіршує процес утворення пально-повітряної суміші. Через це частина пального не згоряє в циліндрах двигуна, і його потужність знижується. Тому необхідно вжити заходів для підтримки оптимальної температури мастила та пального ДГУ.

Оптимальним вважається навантаження ДГУ в діапазоні від 40% до 75% від номінального значення. Якщо навантаження становить менше 40% номінальної потужності, дизель працює з підвищеним питомим споживанням пального. Завантаження ДГУ більш як на 75% так само веде до зниження коефіцієнта корисної дії і перевитрати пального.

Отже, вплив температури навколишнього середовища, не відрегульована подача повітряно-паливної суміші та інші негативні фактори можуть знижувати економічність двигуна майже на 30%.

Втілення у життя запропонованих заходів дозволить суттєво знизити енергоємність підприємства (організації) та зберегти гроші побутовому споживачу.