Аварії на енергооб’єкті: як їх ліквідувати. Частина 2

• Як документувати технологічні порушення?
• Які допустимі відхилення від положень чинних нормативно-технічних документів?
• Як скласти план ліквідації аварій та інших технологічних порушень?
• Як розслідувати й обліковувати технологічні порушення?

Документування технологічних порушень

Оперативне повідомлення містить такі відомості про технологічне порушення:

• найменування підприємства;
• номер обладнання, тип і стислу характеристику устаткування, на якому сталося порушення;
• дату і час виникнення порушення, попередню оцінку характеру пошкодження;
• стислий опис порушення;
• обставини і можливі причини виникнення порушення;
• стан устаткування до виникнення порушення;
• відключення (обмеження) споживачів;
• основні заходи, ужиті для ліквідації наслідків порушення;
• дату, час передавання повідомлення про порушення.

Оперативне повідомлення підписує керівник підприємства, зазначає посаду, прізвище та ініціали.

Споживачі зобов’язані подавати оператору системи розподілу аварійні заявки:

• щоб провести невідкладний ремонт обладнання;
• усунути дефект або запобігти загрозі життю та здоров’ю людей, забрудненню навколишнього середовища, пошкодженню обладнання;
• оформити виведення обладнання в ремонт після його вимкнення дією релейного захисту й автоматики.

Так скеровує Кодекс систем розподілу, якщо електроустановки напругою понад 1 кВ приєднані до системи розподілу. Термінові та аварійні заявки подають оператору системи розподілу негайно, коли виникає потреба у позаплановому виведенні обладнання або воно відключилося.

Заявка містить таку інформацію про обладнання:

• диспетчерське найменування;
• дату і час виведення з роботи;
• дату і час його введення в роботу;
• причини виведення з роботи;
• тривалість робіт з відновлення працездатного стану;
• можливість введення в роботу на вимогу оператора системи розподілу – час аварійної готовності;
• інформацію про те, чи повернуться об’єкти до експлуатації на щоденній основі – у разі багатоденного виведення з роботи;
• порядок проведення оперативних перемикань та/або роз’єднань для виведення з роботи й заходи для створення безпечних умов виконання
  робіт – перелік відімкненого та заземленого обладнання;
• можливі негативні наслідки виведення з роботи і/або під час виконання робіт;
• режимні заходи – створення ремонтної схеми або зменшення наявної генерувальної потужності.

Термінові заявки розглядають у пріоритетному порядку, а аварійні – невідкладно.

Користувачі, електроустановки яких підлягають диспетчерському управлінню оператора системи розподілу, додатково мають:

1. виконувати вимоги, команди оператора системи розподілу та його інструкції;
2. уживати запобіжних заходів щодо аварійного відключення електричних мереж та/або електроустановок користувача, які можуть вплинути
   на нормальну роботу системи розподілу;
3. своєчасно інформувати оператора системи розподілу в разі аварійного відключення електричних мереж та/або електроустановок користувача,
   які можуть вплинути на нормальну роботу системи розподілу;
4. подавати оператору системи розподілу графік споживання / відпуску електричної енергії;
5. виконувати заявлений графік споживання / відпуску електричної енергії.

Навіть якщо відмови та аварії на об’єктах електроенергетики трапляються порівняно рідко, наслідки їх бувають, на жаль, значними за масштабом. Зазвичай
їх усувають за допомогою спеціалізованих автоматичних пристроїв, але іноді має втрутитися оперативний персонал.

Допустимі відхилення від положень чинних нормативно-технічних документів

У разі ліквідації наслідків аварійних режимів у роботі енергетичних об’єктів дозволено певні відхилення від положень чинних нормативно-технічних документів:

• виконувати перемикання без розпорядження чи без відома оперативних працівників вищого рівня керування – у ситуаціях, коли не можна зволікати. Це нещасний випадок, стихійне лихо, пожежа, а також під час ліквідації аварії. Однак пізніше слід повідомити і записати в оперативному журналі. Виняток – увімкнення на паралельну роботу власних джерел електроенергії споживача з електричною мережею електропередавальної організації;
• здійснювати перемикання без бланків перемикань, виконуючи послідовно всі операції під контролем чергового оперативного працівника, старшого
  у зміні за посадою, з подальшим записом в оперативному журналі;
• проводити роботи в електричних мережах будь-якої пори року
  і в будь-який час без погодження із землекористувачами,
  але з повідомленням про їх проведення у десятиденний строк після
  їх початку, відповідно до вимог Правил охорони електричних мереж;
• перевантажувати струмом на період ліквідації післяаварійного режиму:
  • кабелі напругою до 10 кВ включно з ізоляцією з поліетилену
    та полівінілхлоридного пластику на 15 %,
  • кабелі з гумовою ізоляцією і вулканізованого поліетилену на 18 %
    від тривало допустимого навантаження тривалістю не більше ніж 6 год на добу протягом 5 діб, але не більше ніж 100 год на рік, якщо навантаження в інші періоди не перевищує тривало допустимого;
• працювати з повітряними і кабельними лініями електропередавання
  із замиканням на землю до ліквідації пошкодження. Тривалість замикання
  на землю у мережах напругою 6–35 кВ, що працюють з ізольованою
  або з компенсованою нейтраллю або із заземленням через високоомний резистор, не має перевищувати установленої для мережі. Шукати місце пошкодження слід негайно, а ліквідувати його – якнайшвидше.

Щоб своєчасно ліквідувати аварійні пошкодження, споживач, що експлуатує об’єкти, має забезпечити аварійний запас матеріалів і деталей згідно
з установленими нормами.

Поповнення аварійного запасу

Зазвичай аварійно-відновлювальні роботи на підприємстві виконують структурні підрозділи самого підприємства. Якщо ж обсяги таких робіт великі, залучають підрядні організації.

Щоб забезпечити проведення ремонтних робіт, доцільно створювати ремонтно-виробничі бази, ремонтно-механічні станції, ремонтно-експлуатаційні пункти,
а також запаси обладнання і матеріалів.

Перелік та кількість аварійного запасу обладнання, матеріалів та виробів регламентують для деяких типів обладнання (електроустановок, підстанцій, ліній електропередавання) нормативно-технічні документи, а у деяких (розподільче устаткування) – інструкції заводів-виробників.

Якщо в жодному з названих документів не врегульовано потрібного аварійного запасу матеріалів, виробів, обладнання, а також умов його зберігання, то це питання мають вирішувати внутрішні розпорядчі документи підприємства, які узгодили та розробили технічні керівники / працівники підприємства.

Щоб замінити зношені деталі та вузли устаткування, на підприємствах створюють технічний запас змінних частин і матеріалів, а також запас деталей, устаткування, матеріалів, які використовують в аварійних випадках, саме під час технічного обслуговування обладнання.

Замінені деталі, устаткування та матеріали з технічних запасів і запасів, призначених для аварійних випадків, слід негайно поповнювати. Замінюють
і поповнюють їх за встановленими термінами зберігання та використанням
за призначенням.

План ліквідації аварій та інших технологічних порушень

Керівники підприємств мають розробити і затвердити план ліквідації аварії,
у якому:

• визначити можливі аварії;
• прогнозувати їх наслідки;
• передбачити заходи щодо їх ліквідації, строки виконання цих заходів, а також сили і засоби, що залучають із цією метою.

На кожному пункті оперативного керування електрогосподарством споживача мають бути:

• положення про взаємовідносини між споживачем та оператором системи розподілу (основним споживачем, електростанцією);
• інструкції із запобігання та ліквідації аварій та інших порушень, які складають відповідно до СОУ-Н МПЕ 40.1.20.563:2004 «Ліквідація аварій та технологічних порушень режиму на енергопідприємствах і в енергооб’єднаннях. Запобігання технологічним порушенням у електричній частині енергопідприємств і енергооб’єднань і їх ліквідація. Інструкція».

Складаючи інструкцію з ліквідації аварій, споживач має керуватись інструкцією
з ліквідації аварій для вищого рівня оперативного керування, а також інструкцією стосовно дій оперативних працівників і порядку вимкнення електрообладнання під час виникнення пожежі.

Основні завдання оперативного керування під час ліквідації аварій та інших технологічних порушень електропостачання такі:

• попередити розвиток порушень;
• захистити працівників від ураження електричним струмом;
• запобігти пошкодженню обладнання, якого не зачепила аварія;
• погасити пожежу в разі її виникнення;
• терміново відновити електропостачання електроприймачів і нормальні показники якості електроенергії;
• створити найбільш надійну післяаварійну схему електропостачання споживача в цілому та окремих його частин;
• обстежити стан обладнання, яке вимкнулося, і, за можливості, увімкнути.

Черговому персоналу заборонено приймати і здавати зміну під час ліквідації технологічних порушень. Оперативний персонал, який прийшов на зміну, долучає до певних дій на свій розсуд особа, яка керує ліквідацією технологічних порушень. Якщо ліквідація технологічного порушення затяглася, залежно від його характеру дозволено здавати зміну з дозволу вищого оперативного персоналу.

Коли під час ліквідації технологічних порушень операції проводять на устаткуванні, що не перебуває в оперативному управлінні або віданні вищого оперативного персоналу, здавати зміну можна з дозволу вищих адміністративно-технічних керівників енергооб’єкта, на якому сталося технологічне порушення.

Розподіл обов’язків між оперативним персоналом у зміні під час ліквідації технологічних порушень мають регламентувати відповідні посадові інструкції.

Оперативний персонал несе повну відповідальність за запобігання і ліквідацію технологічного порушення, ухвалюючи рішення і вживаючи заходів, щоб надійно підтримувати чи відновлювати нормальний режим незалежно від присутності адміністративно-технічного персоналу.

Усі оперативні перемовини і розпорядження диспетчерів усіх рівнів диспетчерського управління, а також начальників змін електростанцій, оперативного персоналу великих підстанцій під час ліквідації технологічних порушень мають записувати пристрої реєстрації оперативних перемовин
(на магнітних або оптичних носіях).

Щоб унеможливити виникнення і розвиток, а також ліквідувати технологічні порушення режиму допустимих перетоків і перевантаження мережних елементів, порушення допустимих режимів роботи електростанцій, зниження напруги
до аварійного рівня, мають застосовувати автоматику нормальних режимів
і протиаварійну автоматику, способи протиаварійного керування енергоспоживанням.

У разі відмови автоматичних пристроїв оперативний персонал має бути готовий вручну продублювати дію автоматики, яка відмовила.

Крім того, на підприємстві мають обліковувати аварії та відмови в роботі від дня приймання обладнання у промислову експлуатацію.

Розслідування й облік технологічних порушень

Підприємство зобов’язане розслідувати технологічні порушення за Інструкцією
з обліку та розслідування технологічних порушень в роботі енергетичного господарства споживачів, затвердженою наказом Мінпаливенерго України
від 04.08.2006 №270.

Розслідують і обліковують такі технологічні порушення в роботі об’єктів енергетичного господарства:

• пошкодження енергоустановок або їх устаткування і споруд під час роботи, ремонту, комплексного випробування, резерву, консервації;
• недопустиме відхилення параметрів показників роботи енергетичного обладнання від режимів нормальної роботи цього обладнання і технічного стану енергоустановок, що призвело до виведення їх із ладу;
• незапланована перерва з технологічних причин енергопостачання споживачів електричної та теплової енергії енергопостачальними організаціями, якщо це не передбачено договором;
• помилкові або вимушені відключення енергоустановок, а також відключення для усунення дефектів або пошкоджень їх елементів для попередження відмови устаткування на термін зміни чергового диспетчера;
• пошкодження будівель чи споруд об’єктів енергетичного господарства
  та блок-станцій, що спричинили відключення генерувальної потужності
  або споживачів електричної та теплової енергії.

Завдання розслідування й обліку технологічних порушень нормального режиму роботи такі:

• виявити причини аварії та інших порушень нормального режиму роботи об’єктів енергетичного господарства;
• розробити організаційні й технічні заходи, щоб відновити нормальну роботу енергообладнання, а також попередити аналогічні аварії та відмови в роботі енергетичного обладнання;
• підвищити відповідальність працівників підприємств за виконання заходів, щоб забезпечити безперервне і надійне енергопостачання споживачів;
• ухвалювати рішення, щоб удосконалити організацію експлуатації та ремонту енергетичних об’єктів, модернізацію, реконструкцію чи заміну енергетичного обладнання;
• використовувати матеріали розслідування, щоб розробляти нормативні документи з питань надійності роботи енергообладнання.

Слід зауважити, що керівники підприємств, а також проєктних, науково-дослідних, монтажно-будівельних, налагоджувальних, ремонтних організацій і заводів-виробників на підставі аналізу матеріалів розслідування технологічних порушень нормального режиму роботи об’єктів енергетичного господарства вживають потрібних заходів, щоб усунути виявлені недоліки.

Заходи, які пропонує комісія в акті розслідування аварій і відмов у роботі, обов’язкові для виконання.