Ремонтні роботи в електроустановках. Частина 2

• Плановий ремонт електроустановок
• Капітальний ремонт електроустановок
• Перевірка електрообладнання після ремонту

Плановий ремонт електроустановок

Плановий ремонт електрообладнання входить до планово-попереджувального (профілактичного) ремонту, а також середнього ремонту. Плановий ремонт – це звичайна профілактика, яку проводять незалежно від стану обладнання, середній ремонт – найчастіше раз на два роки, разом із поточним ремонтом.

Планово-попереджувальний ремонт – це система робіт із підтримки електрообладнання та інших елементів електроустановок у нормальному (робочому) стані. Система планово-попереджувального ремонту (у нормативних документах – «система ППР») охоплює міжремонтне обслуговування, поточний, середній та капітальний ремонти.

Середній плановий ремонт передбачає такі дії:

• розібрати устаткування, його окремі вузли;
• виміряти дефекти;
• скласти опис дефектів (описати дефекти);
• перевірити креслення;
• зняти ескізи;
• протестувати окремі вузли електрообладнання.

На відміну від поточного та дрібного ремонту, плановий ремонт іноді проводять
у ремонтній майстерні, якщо розміри та кріплення механізму дають змогу його перемістити.

До планового ремонту електроустановок входять усі пункти (складові) поточного ремонту, а також низка спеціальних робіт.

Спеціальні роботи такі:

• покрити обмотки лаком;
• повністю розібрати електродвигун;
• замінити ізоляцію обмотки, помити, висушити й просочити її;
• промити металеві деталі електродвигуна та підшипників, перезалити вкладиші;
• змінити фланцеві прокладки, перевірити й установити зазори;
• заварювати й проточувати заточки у щитах електродвигуна. 

Після всіх цих операцій на завершення планового ремонту складають електродвигун. Перевіряють на холостому ходу, потім, якщо все гаразд – під навантаженням. На цьому ремонт уважають завершеним. Пускорегулювальна апаратура також проходить усі стадії поточного ремонту, після чого потрібно провести три типи робіт за ПТЕЕС:

• повністю замінити всі зношені частини апарата;
• перевірити й відрегулювати реле і тепловий захист;
• відремонтувати кожухи, пофарбувати й випробувати апаратуру.

Щоб плановий ремонт проводити не дуже часто і не дуже рідко, підприємство має скласти графік проведення (див. Додаток).

У річному графіку проведення ремонту, що заповнюють у табличному вигляді, зазначають такі дані:

• назва, тип, потужність обладнання, рік виготовлення та завод-виробник – інформацію слід вказувати максимально коротко;
• інвентарний номер агрегату (системи);
• нормативи ресурсу між поточними та капітальними ремонтами;
• дата останнього капітального ремонту;
• дата останнього ремонту;
• щомісячний розклад запланованих ремонтів;
• річний перестій обладнання;
• річний фонд робочого дня.

Терміни та дати планових ремонтів електроустаткування узгоджують зі структурними підрозділами підприємства: службою КВП, ремонтниками, підрозділами з обслуговування суміжного обладнання, відділами, що використовують це обладнання за своїм графіком, енергетиками.

Капітальний ремонт електроустановок

Капітальний ремонт електрообладнання проводять досить рідко, оскільки електроустановки мають великий запас електричної, а рухомі частини – механічної міцності. Зазвичай такий ремонт проводять раз на 5–15 років, причому п’ять років установлюють для об’єктів з великим терміном служби.

Кожну машину повністю розбирають, чистять, змащують, замінюють дефектні вузли й деталі, деякі з яких замінюють у плановому порядку, незалежно від стану. Потім електрообладнання збирають заново, випробовують зазвичай із підвищеною напругою, щоб задовольнити норми заводу-виробника.

Об’єкт електрогосподарства потрібно доводити до повноцінних технічних параметрів моменту випуску з конвеєра. Під час ремонту не лише замінюють зношені частини, а й модернізують електрообладнання. Залежно від технології проводити капітальний ремонт можна як у ремонтному цеху, так і на місці.

Під час капітального ремонту електродвигунів у електрообладнанні надзвичайно важливо, як знімати й установлювати ротор:

• замінювати вал ротора та балансувати його;
• повністю замінювати обмотки;
• повністю відремонтувати – залежно від ступеня зносу;
• змінювати вентилятор та фланці;
• почистити двигун, зібрати й заново пофарбувати.

Перед капітальним ремонтом електрообладнання потрібно:

• скласти відомості обсягу робіт і кошторис, що уточнюють, коли розкривають
  і оглядають обладнання;
• скласти графік ремонтних робіт;
• заготовити потрібні матеріали та запасні частини за відомостями обсягу робіт;
• скласти й затвердити технічну документацію на реконструктивні роботи, намічені до виконання капітального ремонту, підготувати матеріали
  та обладнання для їх виконання;
• укомплектувати й забезпечити справний стан інструменту, пристосування, такелажного обладнання та підіймально-транспортних механізмів;
• підготувати робочі місця для ремонту, спланувати майданчик, зазначити місця розміщення частин та деталей;
• укомплектувати й проінструктувати ремонтні бригади.

Періодичність проведення капітального ремонту електрообладнання затверджує особа, відповідальна за електрогосподарство підприємства. Можна збільшити
чи зменшити як тривалість, так і частоту проведення ремонтів. Для цього потрібно обстежити обладнання, зробити висновки, розробити технічне обґрунтування,
яке потім надіслати на затвердження до вищих організацій. Також потрібно затвердити технічну документацію для модернізації вузлів чи цілих агрегатів
під час капітального ремонту електрообладнання.

Перевірка електрообладнання після ремонту

Щоб уникнути позапланового вимкнення, за ПТЕЕС основне обладнання електроустановок після попереднього приймання з ремонту перевіряють у роботі під навантаженням у строки від заводу-виробника, але не менше ніж 24 год. Якщо немає дефектів у роботі протягом цього часу, обладнання беруть в експлуатацію.
У разі виявлення дефектів капітальний ремонт не вважають закінченим
до їх усунення та вторинної перевірки агрегату під навантаженням протягом наступних 24 год.

 Щоб уникнути збоїв у роботі електрообладнання під час капітального ремонту, ремонтують і пов’язані з основним обладнанням технологічні агрегати. За графіком ремонтів, підприємство слід забезпечити матеріалами, запасними частинами, інструментом, супутніми видатковими матеріалами.  Облік цих матеріалів має бути загальноскладським.

Коли підбивають підсумки капітального ремонту, також оцінюють якість технічної звітної документації. Усі роботи, виконані під час капітального ремонту основного електрообладнання, приймають за актом, до якого слід додати технічну документацію з ремонту. Акти з усіма програмами зберігають у паспортах обладнання. Про роботи роблять докладний запис у паспорті обладнання
або спеціальному ремонтному журналі.

Обладнання, що знову вводять після ремонту, випробовують відповідно до «Норм випробування електрообладнання та апаратів електроустановок споживачів».

Якщо капітальний ремонт трансформаторів супроводжувався повною
або частковою заміною обмоток або ізоляції, що пройшли, то їх слід сушити незалежно від результатів вимірювань. Якщо ж заміни обмоток або ізоляції не було, то трансформатори можна повертати до роботи без підсушування або сушіння
за відповідністю показників масла та ізоляції обмоток, а також за умови дотримання умов перебування активної частини на повітрі.

Тривалість робіт, що супроводжуються розгерметизацією, не має перевищувати:

1. 24 год за відносної вологості до 75% та 16 год за відносної вологості до 85% – для трансформаторів напругою до 35 кВ;
2. 16 год за відносної вологості до 75% та 10 год за відносної вологості до 85% – для трансформаторів напругою від 110 кВ.

Якщо час огляду трансформатора перевищує вказані показники, але не більше ніж у 2 рази, то слід провести контрольне підсушування трансформатора.

Отже, коли приймають капітальний ремонт електрообладнання, контролюють: дотримання календарного плану; наявність потрібних матеріалів; ремонт сполучених агрегатів; заповнення технічної звітності; дотримання техніки безпеки; відновлення робочого стану. Капітальний ремонт – це точка відліку подальшого ремонтного циклу.