Для чого і як підприємству ініціювати перевірки Держенергонагляду?

  • Як підприємству може допомогти звернення до Держенергонагляду щодо проведення перевірки власного підприємства?
  • Які види позапланових заходів державного нагляду (контролю) можливі в сфері електроенергетики?
  • Які підстави має Держенергонагляд для здійснення позапланових перевірок?
  • Які є вимоги до здійснення заходів із держенергонагляду?

У штаті кожного підприємства має бути достатня кількість працівників-експлуатаційників електрообладнання, які б мали необхідний досвід, знання, та вміли своєчасно виявити недоліки у роботі електрообладнання, запобігти негативному розвитку подій і забезпечити належну експлуатацію та обслуговування електрообладнання.

Однак від кількості працівників на підприємстві залежить розмір собівартості виготовленої продукції, а відтак і конкурентоздатність підприємства.

У пошуку балансу підприємству допоможуть, як не дивно, державні контролюючі органи, а саме Державна інспекція енергетичного нагляду України, діяльність якої координується Міністерством енергетики та вугільної промисловості.

Згідно з вимогами статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі — Закон про держнагляд), підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

Будь-яке підприємство – споживач електричної енергії має право звернутися з відповідною заявою до Держенергонагляду України щодо проведення моніторингу технічного стану та організації експлуатації власних мереж, отримання кваліфікованої допомоги у проведенні аудиту енергетичного обладнання тощо, або проведення відповідної позапланової перевірки.

Але тут слід розрізняти, що дійсно необхідно підприємству.

Здійснення заходів нагляду (контролю) зі складенням акта

Згідно з вимогами статті 7 Закону про держнагляд, за результатами здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадова особа Держенергонагляду має оформити відповідний акт (схема 1).

Схема 1

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання — детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання – юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі – підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, Державна інспекція енергетичного нагляду України протягом 5 робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис — це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У разі видачі припису, він знаходитиметься на контролі до повного виконання суб’єктом господарювання його вимог. Після закінчення терміну усунення виявлених порушень, встановленого Державною інспекцією енергонагляду, орган контролю у будь-якому випадку повторно з’явиться для перевірки виконання виданого припису (як правило, протягом двох місяців).

У разі невиконання вимог припису на суб’єкта господарювання будуть накладені штрафні санкції та видано новий припис із новими строками виконання його вимог.

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) — обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).

Оскільки експлуатація електроустановок має здійснюватися із дотриманням вимог Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правил улаштування електроустановок, посадові особи Держенергонагляду під час проведення заходів державного енергетичного нагляду (контролю) перевіряють дотримання суб’єктом господарювання вимог саме цих нормативно-технічних документів.

Під час проведення позапланового заходу нагляду (контролю) з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу.

Тому під час написання заяви до Державної інспекції енергетичного нагляду України щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням споживач може визначити, у якій саме частині він бажає, щоб цей захід був проведений, а саме: відповідність схем електропостачання (зовнішніх та внутрішніх) категорійності споживачів та їхніх струмоприймачів, організація експлуатації резервних автономних джерел живлення, або ж комплексно — належного технічного стану всього енергетичного обладнання.

При цьому державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, викладеними у схемі 2.

Схема 2

Надання консультаційної допомоги споживачу та розгляд спірних питань

Слід наголосити, що є й інший спосіб отримати висновок щодо відповідності технічного стану обладнання електричних мереж вимогам нормативно-технічних документів.

Згідно з вимогами частини п’ятої статті 9 Закону України «Про ринок електричної енергії», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час здійснення державного енергетичного нагляду має право, зокрема, надавати учасникам ринку консультаційну допомогу та розглядати спірні питання, що виникають між учасниками ринку, у межах своєї компетенції.

Коментар експерта

Щоб уникнути оформлення посадовими особами Державної інспекції енергетичного нагляду акту, припису та/або розпорядження за результатами проведення позапланового заходу, існує можливість звернутися до Держенергонагляду щодо проведення моніторингу енергетичного обладнання. У цьому випадку за результатом проведення цього моніторингу буде оформлено довідку довільної форми, у якій будуть викладені виявлені недоліки в організації експлуатації та технічному стані обладнання. При цьому обов’язкові до виконання вимоги, приписи зі встановленими термінами усунення недоліків видаватися суб’єкту господарювання не будуть.

Також слід мати на увазі, що Держенергонагляд може розглянути (за письмовим зверненням заявника) спірні питання (схема 3), які виникли між суб’єктом господарювання – споживачем електричної енергії та оператором системи розподілу (ОСР), звісно в межах наданих повноважень.

Схема 3

У цьому випадку суб’єкт господарювання – споживач електричної енергії має звернутися з відповідною письмовою заявою чи скаргою до Держенергонагляду, в якій викласти суть порушеного питання.

Інші підстави для проведення позапланових перевірок

Слід також чітко розуміти, що органи державної влади мають і інші підстави для здійснення позапланових заходів нагляду (контролю). Розглянемо їх докладніше.

Виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності.

У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж 10 робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до 5 робочих днів з дня отримання повідомлення.

Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу.

Перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

На підставі чинних нормативних документів Держенергонагляд не пізніше як протягом 2 місяців після закінчення терміну виконання заходів виданого припису має провести перевірку виконання його вимог. При цьому у будь-якому разі має бути оформлений відповідний Акт перевірки, в якому фіксується стан виконання припису.

Якщо зафіксовано, що припис виконаний, то його вимоги знімаються з контролю, якщо ж зафіксовано, що розпорядчий документ суб’єкт господарювання не виконав, то до такого суб’єкта господарювання застосовуються заходи впливу та видається новий розпорядчий документ із новими строками виконання його вимог.

Звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Коментар експерта

Тобто у разі, якщо буде скарга від фізичної особи на незадовільний технічний стан або організацію експлуатації електроустановок суб’єкта господарювання, що порушує законні права чи інтереси громадянина (ця вимога є обов’язковою, оскільки визначена у статті 1 Закону України «Про звернення громадян»), то Державна інспекція енергетичного нагляду України за наявності відповідного погодження має також право провести відповідний позаплановий захід.

Неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди поспіль без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів.

Доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

У разі настання вказаних вище обставин Держенергонагляд має всі підстави для здійснення позапланової перевірки на підприємстві з оформленням відповідних акту, припису та/або розпорядження.

Закон про держнагляд також визначає перелік необхідних документів у контролюючого органу, що здійснює заходи з державного енергетичного нагляду (контролю), а саме:

  • наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, і предмет перевірки;
  • оформлене посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб’єкта господарювання посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі позитивного вирішення суду на користь контролюючого органу, орган державного нагляду (контролю) має право прийняти рішення щодо повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення від суб’єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Наведемо також інші вимоги чинного законодавства, які допоможуть суб’єктам господарювання при проведенні заходів з державного енергетичного нагляду (контролю) на їхніх об’єктах (схема 4).

Схема 4